«Щороку драконячі човни гомонять під гуркіт знамен і барабанів,
Та хто ж серед буйних лазурових хвиль тепер самотньо співає пісень?»

(Ван Кайлі)

Цими днями весь світ, захоплений культурою Сходу, відзначає Свято Дуаньу (端午节 Duānwǔ jié). Для багатьох воно асоціюється з динамічними перегонами на драконячих човнах, смачними рисовими цзунцзи та мішечками із ароматними цілющими травами. Проте, це свято ще і привід зазирнути вглиб вікових філософських та культурних шарів.
Історія Дуаньу нерозривно пов’язана з постаттю видатного поета-патріота, мислителя та державного діяча стародавнього Китаю — Цюй Юаня (屈原Qū Yuán). Його життя стало символом відданості, а його творчість — маніфестом невпинного пошуку істини. У своїй знаменитій поемі «Питання до Неба» (天问 Tiānwèn) поет ставить перед Всесвітом понад 170 запитань про створення світу, рух зірок та людську справедливість. На кшталт таких: «Як постав Всесвіт? З чого почався хаос і як розділилися світло (Ян) та темрява (Інь)? Як тримається небосхил і чому Сонце й Місяць рухаються саме так?» Або: «Чому доброчесні діячі часто страждали й гинули в вигнанні, а тирани та зрадники досягали успіху? Де ж справедливість Вищого закону?»
У поемі він сміливо ставить під сумнів традиційні концепції. Кожен рядок містить його прагнення та пошук істини.
У тексті немає відповідей. Автор лише запитує, змушуючи читача, або саме Небо замислитися над основами буття. Це величний крик душі людини, яка прагне досягти гармонії з Вищим Законом.
У сучасному Китаї назва поеми стала символом невпинного прагнення людства до знань і дослідження невідомого. Саме на честь цієї поеми названо китайську програму дослідження Марса — «Тяньвень-1» (天问一号 Tiānwèn-1).
Державне космічне агентство офіційно оголосило, що всі наступні китайські місії до інших планет (наприклад, плануєма «Тяньвень-4» до Юпітера) будуть називатися саме так — на честь поеми Цюй Юаня, як символ того, що сучасна наука продовжує ставити Небу ті самі питання, що й стародавній поет 2300 років тому.

Символічно, що назва нашого клубу — «Тяньтань» (天坛 Tiāntán) — несе в собі той самий ключовий ієрогліф 天 (Tiān). Небо в китайській традиції є втіленням гармонії, природного ритму та морального закону. Цей знак єднає наш клуб із найважливішою філософською категорією Сходу та органічно вплітає нашу діяльність у потужний культурний потік, де кожне тренування, кожен рух, вивчений ієрогліф, чи нове знання про культурну традицію є кроком до розуміння цього вселенського порядку.
Ще однією прекрасною традицією Дуаньу є плетіння та носіння різнокольорових оберегів-браслетів із шовкових ниток. І це не просто яскравий аксесуар, а ще і символ переплетіння між собою ключових елементів культури: стародавніх традицій та життєвих цінностей, бойових мистецтв та оздоровчих практик, каліграфії, філософіі та мови.
Свято Дуаньу нагадує нам, що культура — це жива, цілісна тканина, яку ми створюємо разом щодня.
Вітаємо всіх зі святом! Рухаймося вперед, та продовжуємо свій власний пошук відповідей під безкрайнім Небом.