Шостий місяць за традиційним китайським календарем — це розквіт літа й час пишного цвітіння лотосів, які зараз прикрашають водойми та парки по всьому Китаю. Недарма саме лотос вважають головною квіткою цього місяця, а його покровителькою — Духовну Богиню лотоса Цинь Лянъюй.
Квітучий лотос із давнини надихав китайських митців, передаючи особливий настрій середини літа. Чудовим прикладом цієї традиції є класичний вірш танського поета Лі Бо, який дуже природно й легко змальовує випадкову зустріч біля лотосового струмка:
«На струмку Єсі дівчина лотоси збирає,
Побачивши перехожого, з піснею човен розвертає.
Зі сміхом ховається серед заростей лотосів,
І через сором’язливість більше не виглядає.»
Струмок Єсі — мальовнича водойма в китайській провінції Чжецзян, відома своїми красотами та лотосами.
За переказами — це місце, де Сі Ші прала шовк.
(Сі Ши – одна з чотирьох славетних красунь давнини.
Про Сі Ши казали, що коли вона на березі струмка прала білизну, риба, що пропливала, побачила обличчя красуні і, вражена її красою, почала тонути.)
Приходячи сюди, Лі Бо завжди сподівався зустріти дівчину, яка пере шовк, і знову відчути те захоплення, яке колись викликала краса Сі Ші. Втім, поет так і не зустрів такої дівчини, але він зовсім не розчарований, адже його увагу швидко привернула юна збирачка лотосів.
А це веселі ілюстрації до кожного рядка чотиривірша Лі Бо:

Зображення згенеровані за допомогою ШІ.